Мета: ознайомити учнів з біографією і творчістю поетеси ;
виховувати старшокласників за допомогою мистецтва слова.
Обладнання: збірки
поезій Г.Костів – Гуски , відеоматеріали, мультимедійні презентації.
Епіграф: Убережи мене, убережи
Від
слів чужих і від чужої слави,
Допоможи
мені , допоможи
Стежки
й дороги обминуть лукаві,
Щоб не спіткнутись на котрійсь із них,
Лицем
не впасти у багно пекуче,
Спаси
мене від сліз гірких і лих ,
Від сумнівів , що часто душу мучать .
Розправ в польоті крилонька мої.
В годину скрутну і хвилину спраглу,
Поезіє , на береги твої
З буденності я так ступити прагну !
Г.Костів-Гуска.
Хід заходу
I.
Мотивація навчальної діяльності.
Вступне
слово вчителя.
Борщівський край багатий своїми талантами .
Це художники , музиканти 5
співаки , письменники . Вихідці з Борщева -
Роман Андріяшик , Олександр
Астафєв
, Климентина Попович - Боярська ? Ганна Костів - Гуска , Яків
Гніздовський
.
II.
Оголошення теми та мети заходу.
Сьогодні
ми познайомимось з життєвим і творчим шляхом Ганни Костів -
Гуски
та й з самою поетесою . Ганна Михайлівна присутня на нашому уроці.
III.
Повідомлення учнями біографії поетеси.
1-й
учень:
|
Метрична
книга... В ній усі
народження , шлюби ,смерті
Бабинців упродовж десятків літ. Післявоєнні роки... 1947 рік ? 18 квітня. «У жителя села Бабинці Михайла
Гуски і дружини його Ганни народилася дочка Ганна ». Так записано в тій церковній книзі.
Але
тоді ні батьки , ні родина , ні односельці не могли й уявити
собі, що новонародженій
дівчинці судилася доля особлива , популярність
велика , слава народна.
Маленька
Ганнуся росла жвавою та допитливою дівчинкою. Її цікавило все-все-все. Вона
дуже любила природу , трепетно
оберігала кожну травинку, квіточку 5 деревце . Відчувала єдність з природою . Пізніше писала :
Природо
! В нас одна душа. Мені
сестрою ця калина. І я не винна , я
не винна , Що виросла з її
куща . Коли радісно було на
душі чи гірко , Ганнуся
бігла до своєї подруги - " як
світ , старої , Нічлави ". їй довіряла всі свої таємниці.
. .Трепетна Нічлаво ! Щоразу ? як на
сповідь , йду сюди
Дівчинка
іноді почувалась дуже самотньою , одинокою
, пізніше це вилилось її
поезії:
Ще
дні даровані на виріст , Ще
збила пальця - море сліз . А вчора знов лелека з вирію
Подружці братика приніс. А я одна росту удома...
Та
ні, не одна...
А
в мене в згадці : рік той
п'ятдесятий ,
Від
всього світу сховане село .
Як
все навкруг співало і цвіло ,
Коли
цю ляльку принесли у хату !
Раніш
не бачена , немов заморське
диво ,
|
Лежала
на подушці в пелюшках .
Подружки так несміливо й щасливо По черзі колисали на руках . Я з нею спала . Годувала з ложки . Таблетки з нею разом ми пили . Була вона капризна навіть трошки
Ми з нею в мами дочки дві були .
Батьки
дівчини високо цінували християнську мораль і старанно прищеплювали її своїй
дитині.Найцінніші істини
людського буття карбувалися у дитячому серці з молоком матері.
Боже , молюся до Тебе !
У річці Йордані стою . Відхили мені краєчок неба , Дай побачити велич Твою !
Школяркою
Ганнуся була старанною , відповідальною
, сумлінною . З
усіх уроків , напевно , найбільше припала до душі біологія . Адже по закінченні школи вступила до Чортківського медичного училища . Пам'ятаєте , Ганно Михайлівно , студентські роки ?
Наполеглива дівчина не зупинялась на
досягнутому .Вступила до
Тернопільського медичного інституту. А пригадуєте , пані Ганно , сивого професора , що хмурив сердито брови ? А суботній день в галасливому гуртожитку ? Конспекти , практичні ...Правда , було романтично ?..
Не
бачила нікого :
Ні неба , ні людей . Тобою день кінчався І починався день.
Та
й чи можна було щось чи когось бачити або чути , крім свого Ярослава ,
молодого хірурга з Вільхівців.
"Я
топлюся в повені кохання.
Хоч ковток повітря , хоч ковток ! "
А
пізніше :
|
"І
я твоя . І так незвично
Від слова теплого " дружина ". |
|
І
ось вона дружина , потім мати :
Сьогодні
синочок до мене
Вперше
виразно : - Мамо !..
.. .1 стало тепліше на світі
Від першого слова дитини .
Здалося : життя моє світле Почалось із цієї днини .
Ще не знайдено ліки від хвороби душі, але ви
, Ганно Михайлівно ,
працюючи лікарем - психотерапевтом , зцілювали людські душі словом .
Сьогодні
Ганна Костів - Гуска - дружина , мама ,бабуся , велика
поетеса , перекладач , Член Національної Спілки письменників України . Автор поетичних збірок
"Автограф
вірності"
" Нічлава "
"Цвіте
біля хати калина "
"Червоні коралі" "Зона"
"Зелені
свята"
"Голгофа"
"Страсна
дорога"
"Цей
тихий сум вечірнього вікна "
"Червоні
кетяги калини "
"Я
доторкаюся до Слова ..."
"
Неприручена пташка" - переклад з білоруської.
"Жоржиновий вогонь" - книга
ліричних пісень.
За
важку й наполегливу працю поетеса стала лауреатом літературних
премій ім . братів Лепких , 2002 р «Благовіст" , 2003 р. та міжнародної премії ім. І. Кошелівця , 2003 р. |
Твори
поетеси перекладені білоруською , киргизькою , російською , італійською
мовами та мовою есперанто. Депутат Тернопільської обласної ради 3 і 4 скликань. Нагороджена Орденом княгині
Ольги 3 ступеня. Почесний
громадянин Борщівського району.
Сьогодні
ми бачимо красиву , щасливу жінку "з знадливим блиском очей задоволену
життям , радісну , бо , мабуть , здійснились усі її мрії , бажання .
.. .Чи ще комусь там зірка квола
Шлях метеором перетне ?
А я
шепчу : "Спасибі, доле ,
За
те , що вибрала мене ! "
Крізь
усе життя Ганна Костів - Гуска
пронесла у своєму серці щиру любов до Батьківщини. їй болить душа за Україну . Адже так може сказати тільки
справжній патріот :
Отче
наш ! Стаємо на коліна ! Молиться до Тебе Україна. За
невинні душі убієнні : За
ті, що спалені, потоплені, розстріляні, Що під зіркою Полин живцем зотліли , Що в жнива голодними у землю
впали Й житнім колосом над світом проростали... Отче ! Молиться
до Тебе Україна . Ця земля
обкрадена і зраджена , руїна
... Дивиться благально Тобі
в очі. Поможи їй вижити ?
наш Отче !
Поезія
Г.Костів- Гуски у значній її частині насичена національною проблематикою . Це виражається у присутності
національних символів - хати
? калини , криниці, хліба , ріки .Найбільше це втілено у збірках
"Автограф вірності " , "Нічлава
"Цвіте біля хати калина
|
Заходжу
в вересень ,
як в теплий отчий дім :
Мене
чекає коровай пшеничний ,
Червоні
яблука , і гіркуватий дим ,
І музика весіль осінньо-звична .
Батьківська хата в вересень вросла
Тугим корінням ясенів кронастих ,
А мамина посріблена коса
Зітхає
про розлуку і про щастя .
Тут
я нап'юся гожої води
Із джерела , того , що на осонні.
Нечутно мати підійде : - Гляди
Як швидко-швидко виросла ти , доню !
І я , і моя вишня піднялась ,
І буйним цвітом вкрилася калина...
Отут
для мене вперше почалась
Моя
найкраща в світі Україна .
|
Г.Костів - Гуска завжди тяжіла до духовної лірики .Релігійними мотивами
наснажені майже усі її твори , що
увійшли до збірок "Голгофа "
і "Страсна дорога
|
Отак
собі жив просто чоловік .
Чи
бідував ? Ніхто не міг
сказати .
У
клопотах він доживав свій вік . Сусідів
мав , звичайно , небагатих . Давив олію. Мав іще осла .
Служив
багатим . Працював на полі
І
раптом слава просто так прийшла , Хоч
він на неї не чекав ніколи . ..
.Росли
маслини , кілька деревець . Тулилась хатка збоку від дороги
.
|
- Я йшов додому , ніс сухих дровець ,
І
сів спочити , сповнений
тривоги .
І
раптом тут зчинилося таке !
Прямує
натовп на гору Голгофу ...
Ведуть
аж трьох .
Один
з них ледве йде .
|
Я й підійшов : - Дай поможу хоч трохи .
Бо
всі ми люди .Як-не-як - брати
.
Одна
в нас кров . І Бог один над
нами .
І
взяв хреста . І стало легше
йти.
Бо
Він вже був побитий , із
синцями .
А
ще на Гору далеченька путь .
На
Нього глянув я - душа
зчорніла .
Я й
не спитав , за що Його
ведуть .
Я
промовчав , бо не моє це
діло .
Доніс
хреста ... І там , вже на горбі,
Він
глянув ще раз в душу мою стерпло .
- Тут щось не те , - подумав
я собі
И
пішов додому ? поки ще не смеркло .
В неділю шум : Ісус воскрес !
Воскрес !
И мене питали : чи Його я знаю ?
Уперше бачив . Розділив з Ним хрест ,
Бо мій мене іще ? іще
чекає ...
У
збірці "Цвіте біля хати калина " є цікавий образ мальви-мами . Він не новий в українській поезії , але Ганна Костів - Гуска зуміла наповнити його новим
змістом .
Побіля
хати мальви в ряд .
Квітки
в них сонячні, ласкаві.
Тут
таємниче пахне сад ,
Мохнатий
жук повзе по лаві.
У
цім саду живуть дива .
У
ньому страшно вечорами
Тут
завмирають всі слова ,
І я
мерщій біжу до мами .
Сховатись
в теплих рукавах.
Я ще така мала , мізинчик .
А
потім вилечу на шлях
Чекать
від зайчика гостинчик .
На
стіни пнеться виноград.
Дитинства
час ! Солодка квітко !
Як
відцвіла ти швидко-швидко
Лиш біля хати - мальви в ряд ...
|
Головний образ у збірці "Зона" -
трагічний , сумний і такий актуальний для українців - образ чорного болю .
Поетеса замислюється над страшною Чорнобильською катастрофою .
Цей
чорний біль ніколи не мине
В
душі землі, в душі мого народу.
Він
зачепив своїм крилом мене ,
Мій
сад , і небо , і пречисту воду .
Цей
чорний біль страшніший від проклять -
І,
наче смерть , квапливий , невблаганний .
Свята
земелько ? як тобі болять
Невидимі
радіаційні рани .
Піврозпад
йоду - тільки вісім днів .
А
скільки літ тобі пектиме груди
Цей
стронцій ? що на тебе пилом сів ,
Той
цезій , що розсипаний повсюди .
Піврозпад
болю .Де його закон ?
Хто
встановив на душу його мірку ?
Піврозпад
болю .. .Не жахливий сон ,
Бо
нам усім від нього в горлі гірко
Піврозпад
болю . Для усіх один .
Нестримний
у жагучій коловерті.
У
божевільнім відліку годин
Над
світом стрілки часу розпростерті.
Піврозпад
болю . Він довіку твій .
Тобі
із ним судилося прожити .
Вціляє
у десятку чорний біль ,
У
корінь роду ? в серцевину жита .
Підступно
, з розмахом ? в колиски немовлят ,
В
калини квітку , у джерельну долю ...
Як
чорний біль , німі ліси кричать ...
На кожного із нас - піврозпад болю .
У відчуванні природи Г. Костів - Гуска близька до язичницького
світосприймання . Особливо це проявилося у поезії "Зелені свята" ,
що дала назву одній із найкращих збірок . Християнське свято Трійці в обряді
святкування зберегло виразні язичницькі традиції клечання хати .
Буяє
ліс зеленим світлом ,
Душа і щедра , і багата .
Зело
пахуче так розквітло -
|
Зелені
свята !
Зелене
гілля носять з лісу , Клечають
урочисто хату. Підніме
завтра день завісу - Зелені
свята !
Відчиняться
широко двері,
В
календарі - святкова дата . Ідуть з язичницької ери –
Зелені
свята !
За образами - цвіт калини ,
І пахне на долівці мята .
І входить Мати-Україна
В Зелені свята !
Образів
у ліриці поетеси багато . їх джерело - це рідна батьківська хата , стежки
дитинства , спогади юності .тихоплинна Нічлава , мальовнича природа краю . Усе
це переживається душею , осмислюється
розумом і викладається словами ,
Сюди
мої дороги і стежки
Вертаються
.
І
тут душі радіти .
Тут
мама виглядає з-під руки
На шлях-дорогу чи не їдуть діти . Старенька хвіртка голосно
скрипить , Горить півонія
вогнем червоно .
Криниці
око . І її болить ,
Що
не була давно я тут .Учора
Сорока
скрекотала у вікні,
Сусідам
вістку рознесла неспинно .
Як
лагідно , як легко тут мені,
Як
сонячно , як тепло , як дитинно .
З особливою любов'ю творить поетеса образ
хліба . Для неї хліб - це першооснова і сенс життя .
Пектимуть
хліб ? звичайний житній хліб ,
Із
кмином хліб пектиме нині мама .
Аж полум'я виблискує на стіл ,
Сміється
піч сяйними язиками .
Найбільша
простота - печений хліб ! Довершений за формою і змістом . Вернутися на батьківський поріг
5
|
Яке
це щастя : в мами руки в тісті !
І свято в хаті : мама хліб пече .
Окраєць теплий я беру щасливо .
У хату синій присмерок тече ,
На
лавці хліб - людське найбільше диво !
|
|
Образи
річки Нічлави в однойменній збірці теж набуває символічного
звучання . Нічлава - стихія , яка зростила , живе джерело , з якого поетеса черпає своє натхнення . |
|
Маленька річка . Низькі береги .
Спокійне плесо .Дерев'яний міст . Моє село біліє навкруги . В садах господарює падолист . Яке близьке і рідне серцю все . Ах , осене , печаль твоя ласкава ! Як світ стара , пливе моя Нічлава , Спокійні води до Дністра несе . Під вербами на березі стою : Отут Вітчизна почалась для мене . Ці пагорби , ці ясени , ці клени Вбираю в душу сонячну свою . Моя колиско , перші тут сліди , Початок пісні - трепетна Нічлаво ! Щоб слово по-новому зазвучало , Щоразу 5 як на сповідь , йду сюди . Моя Нічлаво ! Доленько моя ! Од верб - зелена , а від неба - синя . Я приведу сюди дочку і сина , Щоб полюбили край свій так , як я . |
Образи дитинства також набувають постійного
виміру : як спогад поетеси про особисте минуле , так і символічний образ
дитинства як світу наївності, щирості, невинності, чистоти .
Звучить
пісня "Білила мама полотно..." 1-2 куплети .
|
Білила
мама полотно
І
сорочки із нього шила
|
В дитинство я вертаюсь знов
По тих дорогах , мов на крилах . Там пахне дощиком рясним ,
Там п'є веселка воду з нами ,
Там , закотивши рукави ,
Полотна білі стелить мама .
І пальцем свариться мені
За ті сліди , немов листочки ,
Мені дитинством пахнуть знов Старенькі
мамині сорочки .
Були полотна ті, мов світ ?
Для
мене білими й новими .
Із них початок брав мій день
І десь кінчався він за ними . Стелила мама полотно –
Мені під ноги долю слала .
По тих відбілених стежках
Я із
дитинства виростала .
Стелила мама полотно
Своїми білими руками .
Білила мама полотно ,
Білила осінь коси мамі.
Мотив дитинства у ліриці поетеси збагачено
образом пам'яті. вона пише
про батька , який
повернувся з війни і "сіє у полі жито на долю ? на щастя
людям ," Але в пам'яті
живе жах війни вже стільки літ .
Батько
сіє жита
Мій
батько з війни Повернувся живий ...
Лиш пам'ять про неї Застряла осколком у грудях . Він сіє , він сіє У полі жита
На
долю , на щастя людям ... А вранці в неділю В задумі
сіда На лавку побіля хати : - Засохла
земля,
Це б
на завтра дощу ! - І ниють
шрами у тата . Мій тато з
війни Повернувся живий !
|
Можна
окремо виділити у творчості поетеси і образ матері . Він
присутній у кожній збірці . Це і Мати-Україна , Мати-Природа , Мати Божа і Мати , що народила і виховала .
Є
безліч слів . Одне з них - найсвятіше .
Не меркне ніччю . Не перецвітає . Про нього складені пісні і вірші, Із ним душа напровесні світає . Воно - бальзам .Воно , немов причастя . В нім серця жар і смуток серпанковий , Промовлю "мама" - і замре від щастя Моя душа . І оживе з цим словом . Слова -як грім . Як дощові краплини . Зціляють серце , мов пташки на вітті. Та слово "мама" на вустах дитини Солодше усіх слів на цьому світі.
Мотиви
кохання , спогади юності, перше кохання теж виразно
звучать у творах поетеси . Коханий чоловік постає то в образі "доброго князя" , то "русявого хлопця-березня" , то "парубка смаглявого" , і навіть "неначе бога" .
Мені
аж страшно : ти - неначе Бог !
Єдине залишається - молитись . Чому нас доля вибрала обох ? Хто перший мусить серцем спопелитись ? Напевно , я ! Багрянцем верховіть Горять ліси , димлять ліси осінньо . Перегоряють почуття повільно І плавляться на золото чи мідь ... Горів так довго-довго листопад : Спалив весь ліс , вже повернув до поля . А я стою край шляху , як тополя , - Ані вперед ступити , ні назад . |
Відеоматеріал з виступом критиків та
літературознавців Петра Івановича
Сороки і Петра Івановича Довгошиї .
Що
таке "поезія" у Вашому житті ?
Над
чим працюєте зараз ?
Хто
Ваші вчителі у поезії ?
З
ким із сучасних письменників Ви знайомі особисто ?
Як
відносяться у сім'ї до Вашої творчості ?
Діти
пішли Вашими стежками ?
Що
читаєте самі ? З якого носія ?
Чи
існує для Вас якесь табу у творчості ?
Що
Ви у житті сприймаєте негативно , а що цінуєте ?
Жінка
, яка йде у творчість : чого набуває і що втрачає ?.
  
Тема. Число іменників. Іменники, що мають
форму тільки однини або тільки множини.
Мета: узагальнити та поглибити знання
учнів про число іменників; дати відомості про іменники, що вживаються тільки у
формі однини чи тільки у формі множини; вчити доцільно вживати такі іменники у
власному мовленні; виховувати любов до
природи, вміння помічати світ навколо себе.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, картки,
таблиці, роздруковані тексти, конверти
із завданнями, мультимедійна дошка
Перебіг уроку
(Слайд 1)
Неба в’яне просінь, і мете, мете
Жовтокоса осінь листя золоте.
В.Сосюра
І. Організаційний етап.
ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація
опорних знань.
1.
Робота на дошці за картками.
Розподілити
слова за родами:
Картка №1
Чоловічий
рід Жіночий рід Середній рід Спільний рід
Інженер майстерність волосся нахаба
Батько радість ягня сирота
Холод піч сонце
Картка №2
Син осика малювання тихоня
Сніг корова кіно плакса
Човен кімната журі
Капрі Говерла
2.
Бліц-опитування.( Слайд 2,3,4)
1) Іменники, що називають професії,
посади, які можуть означати осіб чоловічої та жіночої статі належать до (
чоловічого роду).
2) Іменники на –а, -я, -о, що служать
для характеристики осіб чоловічої та жіночої статі належать до ( спільного
роду).
3) Не мають роду іменники, які
вживаються лише в ( множині).
4) Якою граматичною ознакою є рід
іменників (постійно).
5) Назвіть непостійні граматичні ознаки
іменників (число, відмінок).
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. (Слайд 5)
Число іменників. Іменники, що мають
форму тільки однини або тільки множини.
ІV. Робота над вивченням нового
матеріалу.
1. Лінгвістичний експеримент. (Слайд 6)
(слайд )
І-група
ІІ-група
Люди, діти, гуси. Людство,
молодість, дітвора.
Ножиці, штани,сани. Залізо, олово, віск, мед.
Карпати, Суми, Прилуки. Хода, читання, хоробрість.
ІІІ-група
Робота за підручником,
теоретичний матеріал на с. 85
Визначити, що означає кожна група
іменників і спробуйте поставити їх в однині чи множині, зробіть зі своїх
спостережень висновки.
Коментар
учителя
В українській мові іменники змінюються за числами. Множина іменників
утворюється від однини зміною закінчення або наголосу. Іменники, які означають
сукупність істот або неістот, що сприймаються, як єдине ціле, називаються
збірними і такі іменники вживаються тільки в однині. Назви речовин і
матеріалів, почуттів і станів, дій і ознак, більшість власних географічних назв
уживаються тільки в однині. Деякі іменники мають лише форму множини. До них
належать географічні назви, назви парних предметів, речовин, матеріалів,
процесів, станів.
2. Робота з текстом. (Слайд
7)
Сьогодні у лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від
найменшого подиху вітерця. Гаснуть осінні вогневі барви. Деякі листки,
засихаючи, скручуються у дудочку, і коли обережно розгорнути такий листок,
всередині в ньому тремтить кришталева росинка. Повітря насичене різноманітними
пахощами. Невпевнено із-за хмар виглядає сонечко.
Як же поріділи дерева! Наче довго хтось брів по коліна в опалому
листі, прийшов і навстіж розчинив у лісі
тисячу синіх віконець. Зменшення світла
і зміна кольорів у природі навіяли сум.
Завдання: (слайд 8)
Прочитати текст, дати йому назву,
визначити тему та головну думку висловлювання. Знайти іменники та записати їх в
таблицю.
3. Ігрове дослідження-моделювання. (Слайд 9)
У жовтні кожен знає та виганяє птахів з
гаю
Жовтень ходить по краю а осіннього дня не встиг посміхнутися,
а вже й вечір
Весняної ночі не встиг з великої хмари малий дощ
буває
лягти, а вже й ранок
Пояснити значення прислів’їв і приказок. Схарактеризувати
речення за будовою: назвати прості і складні речення.
Підкреслити іменники, визначити
число.
4. Гра “Погрупуйте слова”.
Групи отримують конверти з словами:
їх потрібно погрупувати на дві частини:
- ті, що вживаються тільки у формі
однини;
- ті, що вживаються тільки у формі
множини.
Радощі врода
Пестощі Київ
Пахощі Дніпро
Карпати ворота
Ножиці сміливість
Граблі
чорнило
Окуляри білило
Коноплі гіпс
Сходи мед
Сани малювання
Сіни
Ясла
.
V.
Систематизація й узагальнення знань.
1. Як утворюються іменники у формі
множини?
2. Які іменники мають тільки форму
однини?
3. Назвіть іменники, які мають тільки
форму множини.
VІ. Домашнє завдання. (Слайд 10)
Уявіть собі, що ви художники і
потрапили:
І група – у парк восени;
І група - в осінній ліс;
ІІІ група – під осінній дощ.
Передайте ваші враження від
побаченого, використовуючи іменники, які вживаються тільки у формі множини або
тільки у формі однини.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Немає коментарів:
Дописати коментар